Вже настав листопад – останній осінній місяць. Ви, мабуть, уже помітили, які зміни сталися у природі? І, напевно, вже відчули швидке наближення зими?
А я пропоную вам прочитати невелику розповідь та вірш про пізню осінь та визначитись, наскільки правильно вони описують пізню осінь у вашому регіоні.
Розповідь про пізню осінь
Яскраві кольори, свіже повітря і падаюче листя відзначають настання чарівного сезону пізньої осені. Це час, коли природа малює свої барвисті шедеври та готується до довгого, мирного сну.
Пізня осінь приносить у природу останнє перетворення перед зимою. Яскраві кольори листя на деревах переходять у насичені відтінки оранжевого, червоного та жовтого. Але красі цієї вже залишилося недовго тішити наш погляд.
Незабаром на листяних деревах залишиться не так багато листя. А потім пройде листопад, і дерева остаточно замруть, перетворившись на сірі бездушні силуети на тлі сірого низького неба.
Дні стають коротшими, а ночі холоднішими.
ПРОНУЄМО ПОЧИТАТИ: 30 цікавих ідей для осінніх прогулянок і творчості
Опале листя, що раніше заворожувало своєю красою і різноманітністю фарб і приємно шаруділо під ногами, перетворюється поступово на іржавий брудний килим, що пахне пріллю, показуючи справжні кольори в’янення…
Холодний вітер свистить у голих гілках.
Природні пейзажі зазнають разючої трансформації часом навіюють смуток, а часом огортають нас у пелену хандри… Людині завжди складно розлучатися з теплом, яскравим сонечком, зі співом птахів на довгі зимові місяці.
У лісі тихо. Перелітні птахи вже відлетіли. Лісові мешканці, зробивши необхідні запаси їжі, тихенько облаштовують свої житла, готуючись до зими. Деякі з них вже навіть впали у сплячку.
На полях також тихо. Закінчено збирання врожаю, зібрано останні осінні овочі.
Холодна погода кличе нас поринути у тепло затишних светрів та шарфів. Ми стаємо свідками того, як ранковий іній ніжно покриває землю, залишаючи чарівний краєвид із блискучих кристалів льоду.
Пізня осінь розповідає нам про вічний колообіг життя. Природа поринає в сон, щоб знову прокинутися навесні. Ця циклічна краса служить цінним уроком, що спонукає нас з гідністю приймати зміни, відпускати минуле та цінувати теперішнє.
Вірш “Пізня осінь”
Хто сьогодні, прямо з ранку, листя з двору всі прибрав?
Хто асфальтні всі доріжки дощиком пополивав?
Хто з усіх дерев навколо чарівне вбрання все зняв?
Хто в похмурий сірий колір білий світ пофарбував?
Пізня Осінь це зробила, що стоїть вже біля ґанку
З лютим вітром, з першим льодом на калюжах на світанку,
З холодами та туманом, й срібним сніговим серпанком.
Заглядає в вікна наші та лякає скрізь фіранку…
А за ней Зима крокує, скоро вступить на поріг…
Принесе нам радість Свята на Різдво та Новий рік.
Автор оригіналу: Давид Чорний
Автор вільного перекладу: Лариса Олійник
