Розповідь про перші міста та про те, коли вони виникли та якими були на той час.
За сім тисячоліть, які минули від потепління на Землі до початку бронзової доби, людство надбало чималий запас знань про навколишній світ.
У VIII тисячолітті до нової ери було винайдено кераміку. У VI тисячолітті до Різдва Христового людина виготовила перші прикраси з міді. А в III тисячолітті до нашої ери було відкрито бронзу.
Усі ці досягнення стали можливими тому, що наші предки навчилися жити великими групами, розподіляти між собою обов’язки та обмінюватися здобутими знаннями.
Людська мова стала багатшою, за її допомогою вже можна було позначати не тільки предмети, а навіть почуття й переживання. Через мову йшов обмін досвідом. Люди навчилися пам’ятати минуле і планувати майбутнє. Сусідні племена користувалися зрозумілими одне одному словами. Ті ж, хто в пошуках кращого життя пішов далеко від землі пращурів, почали вживати інші слова, а іноді, під впливом нових сусідів, навіть інший набір звуків.
Так почали з’являтися різні мови.
Шість тисяч років тому більшість племен уже вели осілий спосіб життя. Багато поколінь однієї й тієї ж родини століттями, а іноді й тисячоліттями залишалися на одному місці. Зрозуміло, що їм хотілось облаштувати це місце якомога краще.
Тепер у кожної сім’ї з’явився свій дім.
І хоча людські оселі стояли, тісно тулячись одна до одної й найбільше місця там відводилося не людям, а було загородою для худоби, все-таки у домівках уже з’явилося чимало корисних речей. Були навіть різноманітні дитячі іграшки.
У кожному племені з’явилися люди, котрі вже не займалися сільським господарством, а отримували продукти в обмін на свої вироби або на свої знання. Це були ковалі, шамани, знахарі.
А найголовніше, що у кожному такому окремому поселенні, оточеному сторожовими вежами, тобто в місті, були свій постійний вождь І військова дружина для охорони. Саме тоді почався поділ людей на багатих і бідних. Такий устрій життя людей називають уже не громадою, а суспільством.
Відомо, що найперші суспільства появилися в чотирьох різних місцях нашої планети: на Близькому Сході, в долині ріки Нілу, на півночі Китаю та в долині ріки Інду.
ПРОПОНУЄМО ПОЧИТАТИ: Коли виникли цивілізації
До нашого часу від перших міст не залишилося нічого, крім руїн. Але археологи – вчені, котрі досліджують далеке минуле людської історії, розкопали кілька таких перших міст. За уламками археологи відновили вигляд перших міст та деякі будівлі, як, наприклад, цегляну сторожову вежу знаменитого в давні часи міста Єрихон, що існувало на Близькому Сході.
Мешканці стародавнього Єрихона володіли скарбом. За 12 кілометрів од міста були багатющі поклади солі. У давнину сіль цінували не тільки за смак, але й тому, що завдяки їй можна запобігти псуванню продуктів і зберігати їх тривалий час
Сіль Мертвого моря мешканці Єрихона обмінювали на інші корисні речі, приміром, на міцне чорне скло обсидіан. Обсидіан це швидко затверділа вулканічна лава. Його знаходили на схилах погаслих вулканів. Обсидіан такий твердий, що в давнину з нього виготовляли ножі та наконечники для стріл, такий блискучий, що із нього робили дзеркала
Головним постачальником обсидіану було дивне місто, що виникло приблизно VIII тисяч років тому, Чатал- Гьоюк (тепер це територія Туреччини).
Мешканці Чатал-Гьоюка будували свої двоповерхові житла так близько одне до одного, що ходили в гості до сусідів дахами, мов доріжками. Дерев’яні драбини вели з одного рівня до другого. Потрапити до будинку можна було лише через маленькі двері на другому поверсі. Так що це місто майстрів було добре захищеним і від природного лиха, і від нашестя непроханих гостей.
А на заході Європи 5 тисяч років тому люди почали зводити мегаліти – споруди з величезних каменів. Найвідоміший мегаліт хендж зберігся в Англії. Це було святилище, де поклонялися Сонцю.
Великі, як на ті часи, міста виросли й на півдні України. В них мешкали тисячі людей, а ще вони мали справжні вулиці, що розташовувалися радіально, ніби спиці в колесі велосипеда.
Наші з тобою пращури народ, який жив тоді в степах між ріками Дніпром і Доном, відіграли важливу роль в історії. Вони першими приручили коня й навчилися їздити верхи. А значить, вони першими отримали змогу швидко пересуватися в пошуках нових місць для прожиття. Шість тисяч років тому орди цих вершників пройшли через усю Європу й Азію і дісталися ріки Інду.
