Осінь дарує нам багато яскравих вражень на пам’ять, запрошуючи нас на свій щорічний, але кожен раз неповторний, Осінній бал. А сьогодні я пропоную вам розгадати осінні загадки у віршах. Вони про все, що нам нагадує про осінь: це і осіння погода, і осіннє перетворення природи, і звичайно ж, неповторний по красі листопад.
І запам’ятайте: осінь – не час для смутку та нудьги! І ви самі можете переконатися в цьому, втіливши в життя хоча б деякі з пропонованих нами осінніх ідей для настрою, творчості і прогулянок. Ну, а зараз обіцяні загадки!
Лист красивий й кучерявий,
Осінь лист забарвить у жовтий,
Чи червоний, чи багряний …
Дерево стоїть красиве,
Наче сонцем обпалило!
Потім листя-парашути
Розлетяться наче диво!
Тихо листя приземлиться –
Візерунок свій складеться…
Ти напевно здогадався,
Як це дерево зоветься?
2- Одягнуться поля, сади, ліси
У химерний та Барвистий свій наряд.
Й опалим листям різнокольоровим
Закрутить у танці красень …
3- Осінь вже до нас прийшла.
Нам збирать Його пора
І з городів, і з полів,
З грядок дачних та сільських.
Все, що бачиш – все збирай!
Що це, знаєш?
4- Навесні із бруньок виростають,
Нас влітку радують зеленою красою,
А восени з дерев тихенько облітають,
Кружляючи у нас над головою!
5- Засумував наш дачний сад,
Птахи летять в південний край.
Це першій місяць восени.
Якій? Скориш відповідай!
6- Осіння Квітка. До зимових холодів
Своїм цвітінням душі зігріває,
Вона у парках та садах міських
Своєй красою клумби прикрашає.
І за яскравість, ніжність та красу
ЇЇ звуть часто квітів Королевой.
І восени до школи я її несу!
Отже, ця квітка зветься ….
На асфальті — дзеркала.
Відбивається в них небо
І будинки, і трава.
Ще по нім весь час гуляти,
Бризки вгору піднімати
Люблять всі маленькі діти.
Як то дзеркало назвати?
8- Стоїть він в лісі у доріжки
Й ховається під деревом в траву,
Є капелюшок у нього, одна є ніжка.
Я в ліс його шукати йду! ГРИБ
9- І небо хмуриться й кружляє листопад,
І тішить погляд наш яскравість фарб
Промінчик сонця, заблукавши серед сосен,
Тихенько шепотить: “Ти так прекрасна …”
10- Спочатку по небу пливе пухнаста вата,
Пливе неспішно та невідомо куди.
А згодом Вона стане важкуватою:
Небесна накопилась в ній вода
Коли ж Вона весь небосхил закриє,
То землю всю дощем поллє і вмиє!
11- Кажем іноді: “Він йде стіною”.
«Стукає по даху”, – так жартуємо.
Він буває “проливним”, «дрібним»,
Ми його завжди чудово “чуємо”.
Під нього завжди приємно спати,
А ось мокнути під ним — не дуже:
Чоботи та парасольку треба брати.
Чоботи потрібно одягати,
Бо залишає всюди він калюжі!
12- Якщо зайдеш в осінній сад,
На гілках вони висять.
І корисні й смачні.
Вітамін для дітвори.
Підкажу: “Ім’я” плода
Починає буква «Я».
Орігинал россійською: Давід Чорний
Вільний переклад українською: Лариса Олійник
Відправляючи коментар, ви погоджуєтеся. з політикою конфіденційності цього сайту..