Казка про зиму


сказка про зиму для детей…Перші сніжинки впали на землю. Вітерець поніс їх по холодному асфальту, закружляв у веселому хороводі над покритими льодом калюжами …

Зима. Ще не завтра тріскучі морози й завиваючі хуртовини, але вже зима. День став коротким, але зате ніч довше, і жовтий ліхтар на розі зітхає, зіщулився від протягу, і сумно дивиться на злітаючі з неба сніжинки …

… А почалося це ще в ті часи, коли на землі жили мамонти — великі слони, одягнені в хутряній одяг. Їм було дуже жарко влітку, яке тривало весь рік.

І ось пішли вони до Сонечка і попросили:
– Чи не грій так сильно, будь ласка, нам дуже жарко!

Подумало Сонечко і відповіло:
– Не можу я … Завжди свічу і грію однаково … Але допомогти вам постараюся.

І протягнуло Сонечко руку з вогненних променів, і трохи нахилило земну вісь …

Повернулися Мамонти від Сонечка, бачать, нічого не змінилося. Як було жарко, так і триває … Засумували вони й розійшлися.

Однак, через деякий час стали помічати, що день стає коротшим, а Сонечко гріє не так сильно. Дні мелькали один за іншим — і ось вже хмари все більше приховували Землю. Поповзли густі тумани, і стало прохолодніше.

«Ось це здорово!» – повеселішали Мамонти. І не тепло і не холодно. В самий раз. Але дні ставали все коротшими й коротшими, Сонечко гріло все менше і менше — і настав день, коли здивовані Мамонти побачили сніг. Зраділи вони, стали грати їм, ліпити сніжки та скачували великі кулі які складали одна на одну … Але потім стривожилися.

Ні, холодно їм не було, але сніг укрив траву, якій вони харчувалися після того, як з дерев злетіли всі листочки …

А на той час з’явилися і морози … Сумні ходили по землі Мамонти та розгрібали замети, щоб поїсти, та й холод дошкуляв їм, не зважаючи на хутряні шубки …

І ось знову зібралися вони до Сонечка:
– Зроби як раніше, бо холодно і голодно нам …
– Так що ж це таке ?! – обурилося Сонечко. – Так вам не так, і сяк не так! Нічого більше робити не буду!

Зовсім засумували повернулися Мамонти, але через деякий час стали помічати, що день стає довшим, а Сонечко гріє тепліше. І ось настав день, коли весь сніг розтанув, виросла нова зелена трава, і дерева вкрилися листочками.

Зраділи Мамонти, хоч і розуміли — зима, звичайно, повернеться, але не назавжди, а після неї знову настане відродження в природі …

Минуло багато-багато років. Мамонтів не стало на Землі, а Зима залишилася, як і Літо, і Весна, і Осінь. Але ми з вами знаємо — вона не назавжди, і тому зустрічаємо її весело і проводжаємо весело. До того ж взимку, крім Нового Року і канікул, ще й основні православні свята — Різдво і Хрещення, а також і саме улюблене для дітей свято Святого Миколая, який, як і Дід Мороз, приносить їм подарунки …

Так, Зима — це не тільки холод, сніг і лід … Зима — це спортивні ігри та веселі забави. Зима — це відпочинок від нелегкої селянської праці для людей, і спокій для природи, яка має набиратися сил до Весни …

… І ось вже позаду хуртовини й заметілі, густі снігопади й морози … Масляна! Люди проводжають Зиму і зустрічають Весну, але в цьому сезоні у нас з вами все ще попереду …

Автор: Давид Чорний
Переклад: Лариса Олійник

TEXT.RU - 100.00%


Ваш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Для отправки комментария, поставьте отметку, что разрешаете сбор и обработку ваших персональных данных . Политика конфиденциальности

Про проект
Основна мета нашого журналу — це різнобічний розвиток дітей, пробудження в них творчого початку, залучення їх до читання і стимулювання в них жадоби до читання, знань і пізнання навколишнього Світу.
Як отримати наш журнал