Таємне слово про кішку


кошка Одкровення про кішок на основі життєвого досвіду. Кілька таємниць, якими я хотіла б з тобою поділитися. Отже, таємне слово про кішку.

Скільки себе пам’ятаю, в нашому домі завжди жили й кішки, й собаки. Причому деколи ще по декілька «одиниць» кожного виду. Тому з раннього дитинства я навчилася знаходити спільну мову як з кішками, так і з собаками.

Кажуть, що люди діляться на тих, хто любить кішок — кошатніков, і на тих, хто любить собак — собачників. Швидше за все, я відношусь до кошатників, але життя зовсім без собак не уявляю.
Не знаю, як це представляється іншим людям, але у мене за кожним з цих улюбленців закріплені свої риси характеру і спосіб спілкування.

Припустимо, ви взяли в будинок кішку. Що ви можете зробити, щоб вона вас полюбила? Запропонувати їй теплий будинок, затишне крісло, смачну їжу і ласку в тих випадках, коли вона цього хоче.
Ось ми й підійшли до ключового слова, яке потрібно пам’ятати, спілкуючись з кішкою — бажання з боку кішки …

Таємниця перша:
Кішки ні за що не будуть виконувати команди та носити вам тапочки. Їх треба навчитися розуміти та заслужити їх прихильність.

Коли мені було років сім, я приїхала до батьків, які тоді тимчасово проживали в Ленінграді. Тоді я була досить безцеремонною дитиною, на думку наших домашніх кішок. А у батьків в той час проживала кішка на ім’я Ляпуся.

Ляпусю купили на «блошиному» ринку Ленінграда на останні гроші у бабусі, яка серед зими притягла продавати двох крихітних і майже замерзлих кошенят. Тобто, мама і тато зовсім не збиралися заводити кошеня, але не змогли пройти повз. Правда, у них залишалося всього три рублі до платны й тому вистачило тільки на одне кошеня. Вдома кошеня забрався від страху в куточок і зачаїлось.

Тільки через день він почав виходити з кута, поступово розширюючи область своєї уваги та безстрашності. Батьки щосили намагалися приручити дику дитину. І ось поступово черепахова красуня перестала нагадувати того замореного і дикого малюка, який вперше з’явився в будинку.

Характер у кішки проявився дивний — вона була по-собачому віддана господарям, але виявляла це абсолютно не так, як собака. Коли приходили гості — кішки ніби як в будинку не було, вона поводилась, як домовик — ніхто не бачить, не чує, а між тим — вона є.

На території квартири кішка не дозволила собі жодного разу ні точити кігті об меблі, ні поцупити шматочок зі столу, ні піти в туалет на непотрібному місці. Однак, батьки в той час жили у квартирі гуртожитського типу: це були дві секції по чотири кімнати, з’єднані між собою загальною душовою і кухнею.
Оскільки цей житловий фонд був не дуже популярний — не знаю вже, чому, то одну секцію займала сусідка тітка Ліда, а другу батьки.

Ляпуся з сусідкою чомусь не «зійшлися характерами». Можливо, дама завдала кошеняті якесь образу, яке забувати кішка ні при яких обставинах не збиралася. Сусідці доводилося ретельно стежити за своїми продуктами, а також закривати двері на свою половину. Якщо кішці все ж вдавалося прорватися на сусідську частину кімнат, то вона намагалася з усіх котячих сил: килими, штори — все було обірвано. Батько зітхав, сміявся тихенько, щоб не образити сусідку, — і йшов вішати все на місця. Одного разу кішка навіть потягла на нашу половину важкий пакет з рибою від сусідки.

Таємниця друга:
звір прекрасно пам’ятає, як добро, так і зло.

Коли в гості заявилася я — кішка, звичайно, відразу сховалася. Для неї я була не просто гостем, але ще і малолітнім лихом.
Тварини взагалі побоюються дітей, оскільки відчувають, що ображати не можна, але при цьому доводиться бути готовим до будь-яких дивних дій з боку дитини. Коротко кажучи, нетямущий малюк — це трошки страшно для будь-якого звіра. Так що Ляпуся сховалася. Капітально …
Я рішуче попрямувала було її шукати й добувати, але тут мені категорично сказали, що кішка повинна сама вийти до мене. І що її не можна насильно брати на руки або тягати кудись. Коротше, витончену натуру кішки потрібно було поважати. Як не дивно, я зрозуміла це з півслова.
Завдяки Ляпусі, я навчилася розуміти кішок, а не розглядати їх як об’єкт гри. Кішка, до речі, вже на другий день почала обережно виходити до мене. І незабаром у нас склалося дві гри за взаємною домовленістю.
Перша — це гра в паперову кульку. З паперу скручувалася туга маленька кулька. Потім вона кидалася в інший кут кімнати.
Кішка мчала за нею і приносила її в зубах назад. Кидала біля мене і сідала поруч, як би кажучи — кидаємо далі, так?

Так тривало до тих пір, поки жодної зі сторін не набридало ця розвага.
Друга гра називалася хованки. Ляпуська відверталася — і я бігла ховатися. Але строго в одному і тому ж місці. За дверима сусідньої кімнати.
Ляпуся вичікувала якийсь час, а потім йшла, крадучись, шукати мене. Звичайно, вона знала, де я, але йшла мисливським кроком, нагнітаючи напругу. І коли її лапи показувалися в щілини під дверима, за якої я стояла, я вискакувала з-за дверей з криком: «Ага!»
Кішка підскакувала на всіх чотирьох лапах і мчала в захваті на диван. До речі, більше ні з ким вона в хованки не грала.
Ця кішка була надзвичайно розумна, і я любила її більше всіх кішок, які жили з нами в ті часи.
Завдяки їй я зрозуміла одну, найважливішу річ про кішок.

Таємниця третя:
Ці істоти вміють не тільки поважати своїх господарів, а й здатні показати свій характер і змусити людей поважати себе
Таємниця четверта:
Коти або кішки, які не бачать розуміння у своєму житті, не стануть гарними й розумними. І навпаки, навіть сама безпородна і негарна кішка, яку полюблять, через якийсь час обов’язково стане красунею.

Звичайно, потім в нашому житті зустрічалося багато кішок і котів, про які я поступово вам розповім, але Ляпуся назавжди залишилася для мене кішкою, яка відкрила для мене душу котячого племені.
За що їй світла пам’ять.

Автор: Світлана Мірова
Переклад: Лариса Олійник

TEXT.RU - 100.00%


Ваш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Для отправки комментария, поставьте отметку, что разрешаете сбор и обработку ваших персональных данных . Политика конфиденциальности

Про проект
Основна мета нашого журналу — це різнобічний розвиток дітей, пробудження в них творчого початку, залучення їх до читання і стимулювання в них жадоби до читання, знань і пізнання навколишнього Світу.
Як отримати наш журнал