Діти часто задають питання, на які дорослим дуже непросто відповісти.

Юні Чомучки хочуть все знати. Вони пізнають цей Світ, їм все цікаво і тому запитань там багато. Я написала вірш про Чомучок і пропоную його вашій увазі.

Кожна крихітна дитинка
Нам питання задає:
А чому муркоче киця?
Взимку сніг чому іде?

А чому вода із крану
Ллється швидко, мов ріка?
І чому із-за туману
Ми не бачим берега?

Звідки тут взялись калюжі?
І чому ліхтар горить?
І чому «вечеря стигне»,-
Мама татку говорить?

День за днем — одні питання.
Безкінечна череда!
А чому бувають сльози?
І чому «прийшла біда»?

А чому на небі хмари?
Світло згасло. Знов, чому?
Ох, маленькі ці Чомучки!
Грають з нами в гру складну!

А чому буває вітер?
Голос мій чому тремтить?
Треба їм відповідати,
Зрозуміло пояснить.

Ці допитливі дитинки
Всесвіт хочуть пізнавати!
І чому Добро на світі
Здатне зло перемагати?

І чому трава весною,
Кажуть, «килимом лежить»?
А чому «слова рікою»?
І чому струмок дзюрчить?…

Ось втомились вже Чомучки –
Спати хоче дітвора.
Але вранці – тільки встануть –
Знов з питань почнеться гра.

TEXT.RU - 100.00%