Як з’явилися дорожні знаки

Ми настільки звикли до дорожніх знаків, які розташовані навколо нас, що іноді навіть не замислюємося наскільки важливі вони в нашому житті. Проблема правильної організації руху транспорту по дорогах існувала задовго до моменту появи автомобілів. А перші дорожні знаки з’явилися одночасно з появою такого поняття як дорога.

Спочатку це були досить примітивні знаки: наприклад, зламана гілка, мітка на корі дерева, каміння певної форми. Такі знаки допомагали первісним людям не заблукати в дорозі або при необхідності повторити пройдений шлях ще раз через певний час.

Пізніше, за маршрутами пересування з’явилися спеціальні споруди, які повинні були виділятися на тлі природних пейзажів і змогли б привернути увагу подорожніх, вказуючи їм вірний напрям до кінцевої мети пересування або до найближчих поселень. Такими спорудами стали стовпи та скульптури певної форми. З розвитком писемності на таких спорудах розташовувалися написи: наприклад, назва населеного пункту або попередження про небезпеку попереду.

Згадай народні казки. В них теж були дорожні знаки — величезні камені, що стоять на роздоріжжі. Напис на них свідчила: «Направо підеш — коня втратиш, наліво підеш — честь втратиш, прямо підеш — не вернешся». Ех, непростий вибір стояв перед казковими героями!

Поступово дорожні знаки набували якусь систематизацію, тобто їх стали розділяти на певні групи: знаки, що вказують направлення, що попереджають, що забороняють, що надають інформацію. Нескладно здогадатися для чого встановлюється той чи інший знак. Знаки, що показують напрямок руху, отримали назву напрямних, що попереджають про небезпеку попереду руху — запобігальний, а інформаційні вказували відстань до певного місця в одиницях виміру відстані.

Вважається, що першу у світі систему дорожніх знаків склав давньоримський державний і політичний діяч, полководець і письменник Гай Юлій Цезар.
Уздовж головних доріг римляни ставили так звані «мильні» стовпи. Вони мали циліндричну форму і на них було висічено відстань до столиці. У самому Римі біля храму Сатурна розташовувався Золотий мильний стовп, на якому вказувалося відстань до інших міст римської імперії. Саме така система використання дорожніх знаків пізніше стала використовуватися в багатьох інших країнах.

Пізніше з’явилися так звані верстові стовпи. Вони розмальовувались фарбою і встановлювалися вздовж всієї дороги та на розвилках доріг. На них прикріплювалася стрілки – «руки», на яких цифрами позначалося відстань до найближчого населеного пункту, відстань між населеними пунктами, а також показувалося напрямок руху на розвилках доріг.

Дорожні знаки сучасного зразка були встановлені вперше у Франції в 1903 році. У 1906 році при зборах Європейських країн був прийнятий єдиний стандарт.

З появою автомобілів на дорогах з’явилися спеціальні люди — регулювальники. Вони стояли на дорогах міст і показували за допомогою рук дозволений і заборонений напрямок руху, регулюючи таким чином рух на перехрестях і допомагаючи водіям уникнути зіткнень, а також користувалися свистком, для залучення уваги водіїв. Пізніше з’явилися світлофори, які з розвитком науки та техніки постійно вдосконалювалися.

Дорожні знаки пройшли довгий шлях, перш ніж стали такими, як ми звикли їх бачити на сучасних дорогах. Вони допомагають нам правильно орієнтуватися на місцевості та уникати багатьох проблем в дорозі.