Дивовижний народ

Старий, мудрий Боровик
Він до безладу не звик:
Любить у всьому порядок
Цей лісний гриб-чарівник

В лісі, де він головний,
Є народ — народ грибний,
Він росте після дощу
На галявині в лісу,

Під деревами, кущами,
В хованки він грає з нами.
Хтось сховався під листом,
Хтось під дерева пеньком,

Хтось, де не був він, повсюди
Не ховається нікуди:
Навпаки – перед очами,
Проситься додому з нами.

Дивовижна ця спільнота —
Різна в кожного робота.
Без проблем та без турбот
Дивовижний цей народ
Любить купками збиратись
Та водити хоровод.

Ось лисички під кущем,
Ось опеньки під містком.
Підберезники ось тут —
Під березами ростуть.

На галявинці — сеньйор
Величезний мухомор,
Навкруги його подружки —
Зеленушки та свинушки

На стежинці — дощовик,
А під мохом — моховик,
Там в ярку, біля ріки —
Сироїжки та сморчки.

Ліс прожив років чимало,
І грибів багато стало
В ньому різних. Озирнись!
Скільки тут їх, подивись!

Є поганки, ковпаки,
Печериці та синці,
Є лисички та вовнянки,
Грузді є та маслюки …

Цих різновидів багато.
Ви їх знаєте хлоп’ята?
Хоч нескладно їх збирати,
Але дещо треба знати –

Є гриби неїстівні…
І щоб не було біди,
Слід собі запам’ятати —
Всі підряд не можна брати.

Ви збирайте лиш гриби,
Для людини їстівні.
Незнайомі не збирайте —
У дорослих запитайте.

Допоможуть вам вони,
Все розкажуть про гриби,
Вірну відповідь дадуть.
Зі знаннями в добру путь!