Прочитавши заголовок, швидше за все ви відразу здогадалися, про кого йтиметься. Ця пізнавальна розповідь про собаку, про те, як людина приручила цю тварину, зробив її домашним улюбленцем. І звичайно ж про те, чому кажуть, що собака – перший та найкращий друг для людини.
***
Надзвичайними відкриттям наших пращурів, справжнім подарунком майбутнім поколінням, було приручення собаки. Собака став для людини першим і найкращим другом, товаришем в іграх і на полюванні, благородним супутником, вірним помічником і безстрашним захисником.
Усі собаки ведуть свій родовід од вовка.
І хоч такса відрізняється від дога дужче, ніж гієна від пантери, всі собаки мають єдиного кровного пращура – вовка. Авжеж! Того самого, яким іноді лякають неслухняних діточок, мовляв, “прийде сіренький вовчок і ухопить за бочок”.
На щастя, не всі народи сердиті на вовків.
Багато хто їх поважає. Наприклад, казахи, хоча і вважають вовка своїм супротивником, шанують його за силу та благородство.
ПРОПОНУЄМО ПРОЧИТАТИ:
Візьми мене з собою (вірш для дітей про маленьке цуценя)
10 найбільших порід собак. Цікаві факти про собак.
А пам’ятаєш, хто врятував Мауглі від смерті в джунглях?
Італійці встановили пам’ятник і створюють вірші на честь капітолійської вовчиці. У них є легенда про те, як добра вовчиця вигодувала своїм молоком хлопчиків-сиріт Ромула й Рема. Ті виросли та стали великими героями, засновниками столиці Італії міста Рима.
Чотириногий друг вірою і правдою служить людині вже 17 тисячоліть. Собака для нашого пращура став сміливим товаришем, із яким не страшно було полювати на великих хижаків.
Відтоді ніякий підступний ворог не міг підкрастися до людської оселі непоміченим: чуткий слух та гострий нюх собаки вловлювали наближення навіть найхитрішого хижака. Із собакою людина могла піти далеко від домівки та не боятися заблукати. Задовго до того, як у воза впрягли коня, собака вже возив людину. Ось чому ми сміливо можемо стверджувати: саме собака вивів людину в люди!
Напевне, предки людини й собаки одночасно приручились одне до одного.
Наші пращури ніколи не винищували тварин задля забави, як це роблять сучасні мисливці. Стародавні люди полюванням добували собі їжу. Очевидно, це викликало повагу в такої благородної тварини, як вовк. Разом їм було зручніше полювати. Тому вовки й подружилися з людьми.
І, не вважаючи на те, що з часом у людей з’явилися й інші домашні тварини: корови, коні, вівці, не зустріла. такого друга, як собака, людина більше не зустріла.
Всі тварини нас бояться. Більшість нас не знає. І жодна тварина нас не любить. Жодна, окрім собаки. Навіть ті тварини, котрих людина приручила, просто погоджуються жити поряд з нами. Ми кажемо: «Корова дає нам молоко, вівця дає нам вовну».
Але ж це неправильно! Корова і вівця самі нічого нам не дають, ми в них усе відбираємо.
Інша справа собака. Він народжується нашим другом і залишається ним усе своє життя. Його любов і безкорисливість безмежні.
Ці розумні благородні тварини не раз рятували подорожніх у горах, охороняли та поріг оселі, й кордон держави. А скільки разів собаки не вагаючись віддавали своє життя, рятуючи людину!
Тому більшість людей із вдячністю ставляться до собак і в багатьох країнах спорудили їм пам’ятники. Запам’ятай: скривдити собаку підлість, а кинути його напризволяще непростимий гріх!
