Уявіть собі місце, де навколо лише золотий пісок, сонце світить так яскраво, що хочеться зажмуритися, а дощик буває так рідко, що місцеві мешканці вважають його справжнім святом. Це — пустеля.
На перший погляд здається, що там ніхто не може жити, адже там дуже гаряче вдень, холодно вночі, а головне — майже немає води. Але насправді пустеля повна життя! Там мешкають неймовірні істоти, дивовижні тварини, які навчилися почуватися вдома серед пісків і спеки. Давайте познайомимося з ними ближче!
Верблюд — справжній «корабель пустелі»
Якщо ми говоримо про пустелю, то першим на думку спадає, звісно ж, верблюд. Цю велику і спокійну тварину не дарма називають «кораблем пустелі». Верблюди вміють мандрувати по піску так само легко, як кораблі пливуть по морю.
Гляньте на його спину. Що ви там бачите? Правильно, горби! Бувають верблюди з одним горбом (їх називають дромадери), а бувають із двома (це бактріани). Довгий час люди думали, що в горбах верблюд носить воду. Але вчені з’ясували, що це не так. Насправді в горбах зберігається жир. Коли верблюд довго йде пустелею і не може знайти їжу, цей жир перетворюється на енергію та воду. Завдяки такому запасу тварина може обходитися без їжі та води до кількох тижнів!
А коли верблюд нарешті добирається до води, він може випити цілу діжку за один раз — майже 130 літрів! Це як величезна ванна.
У верблюда:
- Довгі густі вії. Вони захищають очі від колючого піску, коли дме сильний вітер.
- Особливі ніздрі. Верблюд може закривати їх, як дверцята, щоб пісок не потрапляв у ніс.
- Широкі мозолясті подушечки на ногах. Вони не дають верблюду провалюватися в м’який пісок і захищають від гарячої землі.
Лисичка фенек — маленьке диво з великими вухами
А тепер уявіть тваринку, яка трохи менша за звичайну домашню кішку, має пухнастий хвостик і величезні вуха. Це лисичка фенек — найменша лисиця у світі. Вона настільки мила, що схожа на іграшку, але водночас вона — чудовий мисливець.
Навіщо лисичці такі великі вуха? Вони потрібні
їй з двох причин:
- Для охолодження. Через великі вуха фенек віддає зайве тепло свого тіла в повітря. Це працює як природний кондиціонер, який рятує лисичку від перегріву.
- Для суперслуху. У пустелі багато дрібних комах та ящірок ховаються під піском. Завдяки своїм вушкам-локаторам фенек чує навіть найтихіший шурхіт глибоко під землею і точно знає, де шукати обід.
Вдень фенек спить у глибокій прохолодній нірці, яку сам викопує в піску, а на полювання виходить ввечері, коли спека спадає. На лапках у цієї лисички росте густе хутро, тому вона спокійно бігає по розпеченому піску, не обпікаючи подушечки лап.
Тушканчик — чемпіон зі стрибків
Якщо ви вночі зустрінете в пустелі крихітну істоту, яка стрибає, наче маленький кенгуру — це тушканчик. У нього довгі сильні задні лапки, коротенькі передні та дуже довгий хвіст із кумедною пухнастою китицею на кінці.
Цей хвостик слугує тушканчику рулем. Коли звір тікає від хижака (наприклад, від тієї ж лисички фенек), він стрибає зигзагами, різко повертаючи в різні боки за допомогою хвоста. Наздогнати його дуже непросто!
Стрибати тушканчик може на відстань до трьох метрів — це дуже багато для такого маленького звірка.
Тушканчики взагалі не п’ють воду у звичайному вигляді. Їм цілком вистачає тієї вологи, яку вони отримують із насіння, корінців та соковитих рослин.
Скорпіон — таємничий мешканець пісків
У пустелі живе багато комах та павукоподібних, і один із найвідоміших — це скорпіон. Скорпіони схожі на маленьких раків, але живуть на суші й мають на кінці хвоста гостре жало з отрутою.
Скорпіони — справжні майстри виживання. Вони можуть не їсти цілий рік! Їхнє тіло влаштоване так, що вони витрачають дуже мало енергії.
Вдень вони ховаються під камінням або зариваються в пісок, а вночі виходять полювати.
Вчені помітили цікаве диво: якщо вночі посвітити на скорпіона спеціальним ультрафіолетовим ліхтариком, він починає світитися красивим зеленим або блакитним світлом! Це схоже на справжню магію.
Ящірка молох — колючий збирач дощу
Молох, або «колючий диявол» — це невелика ящірка, яка виглядає дуже грізно, бо вся її шкіра вкрита гострими шипами. Але для людей вона зовсім безпечна, бо харчується виключно мурахами.
За один день ця ящірка може з’їсти кілька тисяч мурах!
Але найдивовижніше в молохові — це те, як він п’є воду. У пустелі немає калюж, тому молох навчився пити своєю… шкірою! Між його колючками є мікроскопічні канавки, схожі на маленькі струмочки. Коли на ящірку падає крапля роси або рідкісного дощу, вода сама по собі тече по цих канавках прямо до рота молоха. Йому навіть не потрібно рухатися, щоб напитися!
Дружні сурикати — сонячні вартові
Якщо ви побачите в пустелі маленьких звірят, які стоять на задніх лапках, склавши лапки на животі, і уважно дивляться вдалину — це сурикати. Вони живуть у дуже гарячій пустелі Калахарі, що в Африці.
Сурикати — надзвичайно дружні тварини, які ніколи не залишаються на самоті. Вони живуть великими родинами, які вчені називають кланами або колоніями.
У сурикатів є дуже важливе правило: «Один за всіх і всі за одного». Коли вся родина шукає смачних жучків чи корінці у піску, один або двоє сурикатів обов’язково працюють вартовими. Вони вилазять на найвищий горбок або камінь і пильно дивляться навколо. Якщо чатовий помітить небезпеку — наприклад, великого орла в небі чи хижого звіра — він видає гучний свист або гавкіт. Почувши цей сигнал, уся родина миттєво ховається у свої підземні нірки.
Сурикати мають темні плями навколо очей. Це не просто прикраса! Ці плями працюють як сонцезахисні окуляри. Завдяки їм яскраве пустельне сонце не сліпить звірят, і вони можуть бачити хижака навіть високо в небі.
А ще ці тваринки мають імунітет до отрути багатьох пустельних змій та скорпіонів, тому пустеля для них — безпечний дім.
Ось ми познайомились з деякими дивовижними тваринами, які мешкають у пустелі та не бояться спеки. В наступній статті ми продожимо знайомство з ще з шістьма тваринами, що теж мешкають у пустели і дізнаємось, чому для них пустеля – це зовсім не страшне місце, а рідний, затишний і улюблений дім.
