А чи знаєте ви для чого потрібні квіти? Якщо ні, то саме ця розповідь із серії оповідань «Дуся та бабуся» допоможе вам це пізнати.
Читаємо розповідь, міркуємо, робимо висновки.
***
Добре влітку на селі! Город великий-превеликий. Для Дусі взагалі здається він нескінченним. Вона тягне бабусю то в один бік, то в інший.
Цікавіше там, де багато квітів. Дуся дивиться, нюхає, тягне до рота. І намагається кожен зірвати. А бабуся не дозволяє.
ПРОПОНУЄМО РОЗГАДАТИ: Загадки про весняні квіти в віршах
– Навіщо тобі, Дусенько квітка? Ти її зараз зірвеш і тут же кинеш. А вона жива. Бачиш, як тобі головою киває?
Дуся дивиться здивовано.
– Але ж я її хочу взяти з собою. Вона гарна. Я віднесу її додому.
– А вдома що з нею зробиш?
Дуся не розуміє. Ніжкою тупає. Хочу, мовляв, квіточку.
Бабуся бере Дусю на руки. Несе городом.
— Ось, Дусю, дивись. Це пташка. Пташка-мама. У неї під дахом пташенята. Вона їх годує. Потім вони підростуть і наводитимуть лад на нашому городі. Щоб не заводилися шкідливі жучки та черв’ячки.
— Ось соняшник. Зараз це гарна квітка, а потім буде насіння. Його будуть клювати пташки, або, може, приїде твій тато та із задоволенням його скоштує.
— Ось кущ шипшини, ось грибочок. І всі мають своє призначення.
– Що? Що таке призначення?
ПРОПОНУЄМО ПРОЧИТАТИ: Навіщо потрібні рослини (користь рослин для Планети та людей)
Дуся маленька. Поки що не всі слова розуміє.
— Це означає, що кожна рослина, кожна річ має значення. – Пояснює онучці бабуся. — Бо кожна для чогось потрібна. Зламай щось одне, зіпсується й щось інше. Як ти думаєш, Дусю, навіщо потрібна чашка?
— Щоб мені пити молочко, — це Дусенька знає.
— А квіточка тоді навіщо?
— Якщо я її не можу їсти, то не знаю, — розгубилася Дуся.
— Квітки для того, щоб ти дивилася на них та раділа. Тому що квіти дуже красиві. Вони дарують нам що? Звісно, красу! А якщо ти зірвеш і кинеш, то цієї краси поменшає. І поруч мамо-квіточка буде плакати, що прийшла Дуся і просто так забрала її дитинку. Перед тим, як щось зробити: зірвати, зламати, кинути, зіпсувати, подумай, кому ти зробиш цим погано. Хто через це засмутиться?
– Зрозуміла, – відповіла Дуся. Потрібно все, що навколо, любити як бабусю. Бути лагідною та уважною. Так?
– Так, моє сонечко! І тоді й тебе всі теж любитимуть й радітимуть, що ти є.
– Чудово! — зраділа Дусенька і побігла сказати квітці спасибі та подякувати їй за красу.
Адже з квітками на городі набагато гарніше. Тому вони й потрібні. Усім. І Дусеньці теж. Їй подобається, коли гарно.
