Напевно, кожен із вас хоча б раз у житті вередував. З боку примхлива дитина виглядає не дуже приємно, але що робити? Звідки беруться вереди та як їх перемогти?
Сьогодні ми розкажемо вам повчальну історію, схожу на казку. З неї ви дізнаєтесь, хто такий Вередулька та як з ним можна боротися. Це секрет від Дусиної бабусі. Спробуйте, скористайтеся ним, і, можливо, Вередулька назавжди зникне з вашого будинку.
***
Вередулька – це така маленька істота, яка дуже схожа на кудлатого
хлопчика. Невмитого, нечесаного, у штанях із дірками на колінах, у картатій старій сорочці. Він завжди крутиться біля маленьких дітлахів. Бо чекає нагоди, щоб поживитися.
Так-так! Саме поживитись. Тому що він харчується дитячими примхами. Чим їх більше, тим
Вередульці краще. Він тоді сил набирається і нумо шаленіти. Іграшки розкидати, книжки рвати, стіни фломастер розмальовувати. А потім все на малечу звалювати.
– Не я, мовляв, робота не моя.
Як це відбувається? Наприклад, з Дусею.
Прокидається вона вранці у поганому настрої. Не хочеться їй до садка іти. Хочеться ще поспати. Сидить на ліжку, думає, чи заревіти, чи вже вставати.
А Вередулька тут як тут. Починає її тонкою гілочкою колоти. Вона в нього завжди із собою. Така паличка, схожа на зубочистку.
Раз уколе і чекає. Дуся скривиться, але не плаче. Він її ще раз. Вже болючіше. А у Дусі і так настрій поганий, а тут їй хтось боляче робить.
Пропонуємо прочитати жартівливий вірш: Примхливий карась або невдала риболовля
Тут і починається: «Мамо, не піду в садок. Я спати хочу. Мамо, у мене щось ніжка болить.»
Вередулька вже поруч скаче, передражнює малечу. Пики їй неприємні корчить. Паличкою своєї коле.
Дуся ще більше плакати починає. А Вередульці того й треба. Він уже іграшки на всі боки кидає, речі, що в садок приготовлені, на підлогу жбурляє, топче їх і регоче від щастя.
Мама з жахом:
– Дуся, ти що робиш? Ти навіщо все це влаштувала?
Дусі прикро, адже це не вона все розкидала, але мама не вірить. Ось тут вже справжнє ревіння починається…
До кімнати входить бабуся і голосно каже:
– Вередулько! Я знаю, що ти тут. І не треба тут мою Дусеньку
засмучувати. Вона хороша дівчинка. Це ти у всьому винен. Давай разом порядок наведемо, я тобі чаю з варенням на кухні наллю, пиріжок дам. Їж та йди звідси. Не буде Дуся тебе слухати. А ти, Дусю, допомагай. Скажи Вередульці, щоби більше до нас не приходив. Нема йому тут місця!
Дуся перестає плакати, заспокоюється та починає здивовано
озиратися в пошуках невидимого Вередулькі, а того вже немає в кімнаті. Секрет його розкритий. Хуліганити вже неможливо. От і все.
Дуся прибирає разом із бабусею все по місцях і вже спокійно йде в
дитячий садок.
Отже, ви дізналися, хто такий Вередулька і як він діє. Сподобався вам бабусин секрет і чи спробували ви вже за його допомогою прогнати свого Вередульку? Вийшло?
