Як язик, ніс та шкіра допомагають нам пізнавати світ

Ми вже познайомилися з вами з двома органами почуттів: очима та вухами. Сьогодні продовжимо знайомство з трьома органами чуттів, що залишилися.

Зі статті ви дізнаєтеся, як ніс, язик і шкіра допомагають нам пізнавати навколишній світ, дізнаватися про нього щось нове та цікаве, а іноді й захищають нас від небезпеки.

Орган чуття язик. Язык – орган вкуса

Завдяки язику ми можемо визначати смак їжі та розрізняти її температуру. Так ми можемо відрізнити кисле від солоного, солодке від гіркого, холодне від гарячого.

Зовнішня поверхня язика покрита безліччю рецепторів смаку, у яких закладено закінчення нервів. Рецептори здатні відчувати смакові якості тієї чи іншої страви.

Язик можна умовно поділити на смакові зони, кожна з яких відповідає за певний смак (див. картинку).

Кінчик язика чудово відчуває солодке, краї язика відчувають кисле та солоне, а основа мови відповідає за гірку.
Завдяки язику людина може отримувати близько 10 000 різних смакових відчуттів!

Як частина системи травлення, язик бере участь у механічній переробці їжі, розподіляючи її в ротовій порожнині, і в ковтанні, а як орган дотику – сприймає тепло і холод. На занадто гостру їжу реагують рецептори болю, що знаходяться на мові.

А ще язик є «сторожем» нашого організму: визначивши смак несвіжої чи шкідливої для нас їжі, він допомагає нам її виплюнути.

По зовнішньому вигляду язика (кольору, нальоту) можна визначити стан здоров’я, тому лікарі при огляді просять показати язик.

Язик бере участь у створенні звуків мови. Змінюючи своє положення, він створює в роті перешкоди для повітря, що видихається. Так виникає джерело шуму, без якого не було б приголосних звуків.
Тобто без язика людина не змогла б говорити, а значить не було б можливості обміну інформацією, знаннями та емоціями між людьми у процесі спілкування та пізнання навколишнього світу.

Отже, язик:

Допомагає визначити смак та температуру їжі.

Захищає нас від несвіжої та небезпечної їжі.

Бере активну участь у процесі травлення та формування мови для спілкування, обміну інформацією та емоціями в процесі пізнання світу.

Орган чуття ніс. Ніс — запаховий навігатор

Ніс допомагає нам відчувати запахи. З його допомогою ми знаємо, як пахне квітка, апельсин або щойно спечений пиріг. А також він може попереджати нас про небезпеку — наприклад, коли щось горить. Запахи роблять світ яскравішим і цікавішим. Але ніч виконує ще одну дуже важливу функцію – завдяки йому ми можемо дихати.

Ніс у людини один. Цей людський орган виконує важливі функції: при вдиху потік повітря очищається в порожнині, зволожується і нагрівається до необхідної температури, а також відбувається процес нюху – розрізнення запахів, що надходять з навколишнього середовища.
Це можливо завдяки особливій будові носа, в якому виділяють дві основні частини: зовнішній відділ та внутрішню носову порожнину.

Зовнішній відділ ми бачимо на обличчі (див. картинку).
Форма цієї частини носа людини унікальна за своєю будовою та її пов’язують із здатністю людини розвивати свою мову та з її ходінням на двох ногах.

Носова порожнина – це початок у складному процесі дихання людини. Тому від її правильного функціонування безпосередньо залежить стану нашого здоров’я і здатність правильного сприйняття різних запахів.

Основний орган нюху лежить у внутрішній частині носа, у районі верхнього ходу. Ця зона містить епітелій, який усланий рецепторними клітинами. Завдяки цьому ми можемо відчувати різні запахи, які нас оточують.

Декілька цікавих спостережень:

Якщо сильно затиснути ніздрі носа пальцями руки, то дихати через ніс ми не зможемо, а наша мова стане смішною та незрозумілою. Це тому, що у носові порожнини, які грають величезну роль звучанні голосу, нічого очікувати надходити повітряні маси, необхідних під час вимови звуків.
При диханні носом, завдяки наявності в носовій порожнині слизової оболонки, зовнішнє повітря, що потрапляє в нього, знезаражується від бактерій, зволожується та обігрівається, що рятує нас від багатьох інфекцій та застуди.
Слизова оболонка порожнини носа в силу своїх анатомо-фізіологічних особливостей найсильніше схильна до впливу численних несприятливих факторів навколишнього середовища. Цим пояснюється виникнення нежиті. У період появи нежитю послаблюються нюхові функції носа та погіршується дихальна функція через ніс.

Отже, ніс

допомагає нам розрізняти запахи,

бере участь у процесі дихання,

бере участь у розвитку мови та міміки людини,

захищає (очищає і знезаражує), зволожує і зігріває повітря, що надходить ззовні перед його потраплянням у дихальні шляхи.

Орган чуття шкіра. Шкіра — розумний захисний костюм

Припустимо, вам потрібно визначити предмети, що знаходяться на столі у темній кімнаті. При цьому ці предмети не мають запаху, не видають жодних звуків і вам не дозволяється пробувати їх на смак. Як ви вчините в даному випадку? Правильно ви спробуєте визначити, що за предмети перед вами за допомогою рук.

Шкіра – загальний зовнішній покрив тіла. Це найбільший орган тіла людини. Завдяки нервовим закінченням, розташованим у шкірі (рецепторам) шкіра виконується функцію дотику, яка дозволяє людині:

відчувати дотик, біль, тиск, холод, тепло, печіння, вітер, удар,
визначати на дотик розмір (великий, середній, маленький предмет) та форму (круглий, квадратний, прямокутний…) предмета;
приймати певні властивості предметів на дотик (холодний предмет чи гарячий, твердий чи м’який, пухнастий чи гладкий, сухий чи мокрий…);
визначити, яка поверхня у нас під ногами – трава чи пісок, вода чи земля, лід чи сніг тощо.

Наша шкіра:

передає нам інформацію про предмети, яких ми торкаємося

захищає внутрішнє середовище організму від несприятливих факторів навколишнього середовища: дощу, сонця, вітру, випромінювання, бактерій і вірусів, ударів і подряпин,

виробляє під дією сонячного світла вітамін Д,

а також виводить з організму шкідливі речовини та надлишок солей з потом.

І на завершення згадаємо нашу уявну прогулянку лісом. Давайте спробуємо визначити, які з органів чуття допомагали нам правильно сприймати ті чи інші фрагменти прогулянки.
1- За допомогою очей (орган зору): ми побачили
– ліс з його красою: стежки, дерева, струмок, траву, квіти, камінці на дні струмка, фонтан із бризок;
– форму навколишніх предметів: стежки вузькі та звивисті;
– розмір предметів: великі дерева, камінці великі і дрібні;
– Колір предметів: зелена трава, бризки всіх кольорів веселки.

2- За допомогою вух (орган слуху) почули дзюрчання струмка, щебет птахів.
3- Ніс (орган нюху) допоміг нам відчути аромат трав, мохів та лісових квітів.
4- За допомогою язика (орган смаку), скуштувавши воду із струмка, ми дійшли висновку, що вона смачна.
5- Завдяки шкірі (орган дотику) ми відчули, що вода в струмку прохолодна, відчули на дотик, що камінці на дні струмка гладкі і слизькі.

Органи почуттів допомагають нам зрозуміти, що відбувається довкола нас. Дають можливість бачити, чути і сприймати навколишній світ таким, яким він є насправді.